Щедро сіє сніжинками зоряне небо,
Відганяє засмучені роздуми геть.
В час Різдва в Україні тихенько до Себе
Немовлятко святе знов скликає людей.
Пастухи знов приходять під анголів пісню,
Мудреці знов приносять для Нього дари.
І наспівує вітер про радісну звістку,
І від інею срібні стоять явори.
Як колись, самодержець, на Ірода схожий,
Прагне знищити чисте, святе Немовля.
Але й досі жене вітер хмари ворожі,
І під звільненим небом спочине земля.
Простягаються ручки — рожеві, маленьки, —
Ніби хочуть в обійма прийняти весь світ.
Пригорнути до серця, мов лагідна ненька,
І зігріти у цій українській зимі.
Бо народ ще і досі про Бога не знає,
Не шанує Його, лише мерзне в гріхах...
Ось чому Немовля до цих пір закликає
Неспасених людей в українських снігах.
Богдан Мычка,
Броукен Эрроу, США
Образование высшее - графический дизайнер, также вэбмастер христианского Портала «Град Божий»; поэзию любит и ценит, сам пишет эпизодически. С недавнего времени начал увлекаться прозой. сайт автора:Слова и мысли / Творческая отдушина
Прочитано 17200 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
А чого це, пане Богдан, немовлятко усіх в Україні скликає? Чи вже Вифлієм
в Україні знаходиться? Комментарий автора: Для пояснення зверніть пильнішу увагу на останні дві строки цього вірша.
З хр.л.т.п.,
Богдан
Влад
2004-01-03 21:07:37
Мені дуже сподобаються ваши вірши, хай
Бог вас благословить, але звернить пильнішу увагу на 5ту та 6ту строки
цього вірша: вони автоматично приводять
вас зрозуміло не на Вкраїну... Комментарий автора: Иисус зовет к Себе людей из всех стран, включая нашу Родину.
Василий М.
2004-05-13 13:37:23
В лучах живительных Божественного Слова
Сияет красотой любой язык и мова,
И наши, где речь древних русичей -- основа,
Все три несут в себе свет Царствия Христова!!!
А в святую Рождественскую ночь Господь Иисус Христос, согласно учению Церкви, реально рождается в любом Православном храме нашей планеты -- и в Киеве, и в Москве, и на Чукотке, и в тропиках; тогда любой Православный алтарь -- святой Вертеп, а стены храма -- Вифлеем! Комментарий автора: Нужно, чтобы Христос рождался в каждом сердце человеческом!
Григорий Якимчук
2005-12-01 19:13:23
Дякую вам брате Богдане. Так мало української християнської поєзії, справжньої поєзіі
*НА СВ’ЯТ ВЕЧІР*
Ось і св'ят-вечір прийшов на поріг,
В домі ялинка сіяє;
Хай вифлеємську зорю
Всім нам вона нагадає.
А на столі пироги і кутя,
Дідух стоїть на покуті...
В серце приходить весна,
Хоч і морози скрізь люті.
Хочу щоб в св'ято Різдва
Вщухли в душі буревії,
Щоби сповнилися всі
Наші завітнії мрії.
Хай Той, Хто в яслах родивсь,
В наших серцях володіє,
Бо лише в Ньому однім
Збудуться наші надії.
Хай вифлеємська зоря
В серці горить не вгасає,
Хай сам Господь нам усім
Мир і спокій посилає.
Комментарий автора: Даєш підтримку рідного літературного слова! :)
Ernst Kelman
2006-01-05 15:10:19
Хай Господь і далі дарує Вам надхнення.
З Різдвом Вас! Комментарий автора: :)
Моему земному Ангелу - Людвенко Ирина Когда-то, вопреки злобным прогнозам врачей всех рангов, я выпросила у Бога подарок - дочь Ангелину. Теперь в моем доме два Ангела, потому как первенца-сына Яна зовем Янголом. Когда иду по-улице и держу их за руки, понимаю, что это два моих земных крыла. Все о чем прошу у Бога - мудрости и силы исполнить обет " А я, и дом мой, будем служить Господу!"
Поэзия : Берегите глаза - Дудка Надежда И сказал змей жене: нет, не умрете, но знает Бог, что в день, в который вы вкусите их, откроются глаза ваши, и вы будете, как боги, знающие добро и зло. И увидела жена, что дерево хорошо для пищи, и что оно приятно для глаз и вожделенно, потому что дает знание; и взяла плодов его и ела; и дала также мужу своему, и он ел.Быт.3:4-6
Крик души : Одинокая женщина... (Беседа вторая) - Сергей Сгибнев Я одна, - это страшно услышать от женщины;
Я один, - от ребенка еще страшней!
Не в пустыне, не в джунглях, в сумраке меркнущих....
Это страшно, когда ты один среди многих людей!
И одна лишь у нас надежда и упование наше - Бог одиноких вводит в дом, освобождает узников от оков, а непокорные остаются в знойной пустыне.
(Пс.67:7)
