Случилось это почему,
Никто не знает,
Но неподвластное уму
Порой бывает.
В большую яму на беду
Упало Счастье,
А люди тихо прочь бредут,
В них нет участья.
Издало Счастье легкий крик,
Один склонился.
Заказ промолвил в тот же миг:
«Чтоб я женился!
Невесту дай, прошу, скорей,
Да всем на диво!
И чтоб была других добрей
И не спесива!».
Глядь, рядом дева! Хороша!
Стройна, красива!
Пошел он с нею, не спеша,
Сказав: «Спасибо».
Еще один склонился вниз:
«Дай денег больше!
Путевку на морской круиз,
Да на подольше!».
И в мерседесе олигарх
От ямы мчался.
Спасибо даже не сказал,
Не попрощался.
Вздохнуло Счастье, прошептав:
«Что с вами, люди?
Себе, меня – вот ваш устав,
Что ж дальше будет?»
Услышав вздох, склонился вниз
Прохожий новый.
«Ну, что тебе? Жену, круиз?
Скажи лишь слово!»
«Чем я могу тебе помочь?
Нужда какая?»
«Из ямы выбраться бы прочь,
Другой не знаю».
И Счастье паренек достал
Из ямы быстро,
И дальше тихо пошагал
С веселым свистом.
Глядит, а Счастье вслед за ним
Идет с улыбкой.
И был он им всегда храним,
В сем мире зыбком…..
Вечерская Наталья ,
Россия, Ярославль
Я на страницах душу вам открою.
Пройдите осторожно, не спеша.
Я с вами поделюсь своей любовью
И чувствами, что полнится душа. e-mail автора:vecher-natalya@yandex.ru сайт автора:Стихи.ру
Прочитано 6201 раз. Голосов 9. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Спасибо, Наташа. Очень понравилась притча. Комментарий автора: Я не сама ее придумала. Прочитала где-то и просто переложила в стихи.
Спасибо, Дашенька, за добрые слова.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
